Бам, друзья! Включайте плойку, я вам расскажу историю, которая сорвала крышу. Недавно я решил кайфануть по полной программе и съехать от родителей. Ведь кто знает лучше, как отдуплиться от повседневной заботы и насладиться угаром!
Моя история началась с закладки, которую я купил в черном районе города. Там все знают, что смакуй можно найти только в определенных местах. А кайфануть на полную, конечно, надо со своими друзьями, так что я пригласил компанию нашей дружной дискотухи.
Строим план, берем все необходимое и отправляемся в заброшенное здание, где нас никто не помешает. Зажигаем свечи, создаем атмосферу медитации и начинаем вгонять черный в наши организмы.
"Чуваки, - говорю я, - сегодня мы взлетим выше неба! Забудем обо всех проблемах и окунемся в прекрасный мир, где слово 'забота' понятие неведомое. Готовы?"
Тут все кивают головами и улыбаются от предвкушения угара.
Начинается отдупление. Музыка усиливается, и я чувствую, как черный медленно, но верно окутывает все мое существо. Каждая клеточка моего тела плывет в океане эйфории, и я просто летаю. Представляете, как это круто?
Время останавливается, и я забываю о мирских проблемах. Очередной бам - и я уже несколько лет впереди своего времени. Я проводил себя с почти пророческой мудростью и делился ей с моими друзьями. Мы становились философами, тайно улыбаясь остальным, не понимающим смысл угара.
"Кто знает, что мы в себе открываем в этот момент? Может, мы на правильном пути, а все остальные просто растерялись в серой реальности. Медитация через черный - это наша свобода от предрассудков, наш путь к постижению истины!"
Мы рассуждали о жизненных парадоксах и ломали стереотипы. Ведь не каждый сможет понять, что моментальное счастье наших переживаний может превратиться в горечь и зависимость.
Так продолжалось долго. Мы отдуплялись каждый вечер, окунались в черное море незабываемых эмоций и кайфовали от каждого нового заклада. Я забыл о родителях, о школе, о будущем...
А потом наступили последствия. Черный угар перестал быть медитацией, а стал плетью, которая грызла мое существо.
И тогда я понял, что нужно менять свою жизнь, вернуться к родителям, найти настоящие ценности и избавиться от черных цепей.
Но это совсем другая история, друзья. Я все равно убедился, что черный - это не тот путь, который ведет к счастью. Это наши мечты, наши цели, которые мы должны достигать собственными усилиями!"
И поэтому я решил оставить черное позади и пробудиться от туманной реальности, в которой я находился. Жизнь - это кайф, друзья! И я выбрал путь, который ведет к настоящему счастью.
Так что отдупитесь, отпустите черный и найдите свой путь! Мир полон возможностей, вам только нужно открыть глаза и найти свой кайф!

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!
Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.
Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.
Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.
Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.
- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?
Тип поковиркався та відповів:
- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?
А я йому:
- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.
Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.
Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.
- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!
А я засварив його:
- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?
Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"
Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.
Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.
- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?
І я відповідаю:
- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.
Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.